Загальна кількість переглядів сторінки

Показ дописів із міткою День Подяки. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою День Подяки. Показати всі дописи

19 вересня 2017 р.

Свято подяки-2017: емоційно про емоції



Передивляюся стрічку новин у фейсбуці, переглядаю фотографії з Дня подяки, переслуховую виступ Ніка Вуйчича, перечитую коментарі та аналітичні матеріали про цю історичну подію. І стає сумно. Повертаюся до численних новин та публікацій під тегом R500, які наповнили християнський медіапростір і продовжують сипатися уже майже рік. І стає сумно. Повертаюся до своєї журналістської практики, коли мені доводилося збирати матеріали та брати інтерв’ю про певні історичні події. І стає сумно. Найгучніше у світі, навіть гучніше аніж у тій самій Європі, зокрема Німеччині, відзначаючи ювілей Реформації, ми так і не зрозуміли основного: нам гостро потрібна власна Реформація: особиста, на рівні місцевої громади, об’єднання, конфесії. Але ми бездоганні та безгрішні, ми чітко дотримуємося 5 solas, тому треба усі сили кинути на прозелітизм… І у святій простоті, в емоційному пориві настільки відриваємося від реальності, що мало впливаємо на цю реальність. Ми продовжуємо жити у своєму напівштучному світі, проводимо заходи під себе, тішимося ними, гордимося ними, мало звертаючи уваги на те, як усі ці наші дії сприймають «не наші».

Про що це я?

17 жовтня 2014 р.

За хліб, за мир, за Україну



«Стережися й будь спокійний, не бійся, а серце твоє нехай не м'якне через два залишки димлячих головешок…» (Іс.7:4).

Надворі знову багряна осінь. Пора підсумовувати весняну та літню працю. Пора підраховувати витрати та здобутки.  І — пора дякувати Богові за ще один врожайний рік.
Традиційно у цю пору в євангельських церквах відзначають Свято жнив, чи як ще кажуть, Свято подяки. Уже багато років поспіль Церква християн віри євангельської України переконує владу й суспільство в тому, що в Україні це свято варто було б законодавчо визнати вседержавним, як це є в деяких країнах. Церква вже має досвід проведення таких свят, щорічно проводячи Свято подяки або в Києві, або в обласних центрах.

Ще з першого разу такі Дні подяки традиційно проходили під гаслом «За хліб, за мир, за Україну». Мені особисто ці слова одразу сподобалися лаконічністю, точністю і переліком головних об’єктів, за які потрібно дякувати в час цього осіннього свята. Ніхто не скасовував цього гасла і цьогоріч. От тільки... Коли я, роздумуючи нас статтею, згадав про це гасло, раптом об нього спіткнувся. Ну, дякувати за хліб, за врожай — тут усе зрозуміло. А от як дякувати у непростому, ба навіть трагічному для України 2014 році за мир?