Загальна кількість переглядів сторінки

11 липня 2019 р.

Моя книжкова полиця. "Не фан"



Працюючи в журналі, знаю, як непросто іноді знайти влучний заголовок для статті. Нерідко цілим колективом ламаємо голову над цим непростим завданням. Бо часто саме від заголовку залежить, чи захоче читач читати те, що написано під ним.

Коли мені до рук потрапила книга «Не фан» Кайла Айдлмена, найперше, на що я звернув увагу, — це заголовок. Слово, яке зазвичай використовується у сфері спорту та розваг, здавалося, трохи не гармонує з духовним змістом книги. Це інтригувало. Бажання дізнатися, що ж ховається за коротким, як постріл, виразом, спонукувало до читання.

Розірвана завіса



І завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу…
Євангеліє від Матвія 27:51

У святому святих було темно.
Ні шпарини, ні вікон — ні дня…
Пахло спогадом вицвіло-древнім,
І гірчило едемське знання.

За завісою тиша суботня.
Херувими вдивляються в ніч.
Там Єгова сумує самотньо.
У сум’ятті людських протиріч.

Географія щастя



Якщо ви хочете мати щасливе життя, вам потрібно бути прив’язаним до мети, а не до людей чи до речей. 
Альберт Ейнштейн

Якось, їдучи в автомобілі на роботу, прислухався до радіопередачі, яка саме звучала в ефірі. Ведучі, відштовхнувшись від опублікованого нещодавно Індексу щастя, запросили у студію експертів та спробували подискутувати на тему щастя. Мені не вдалося прослухати усієї передачі, але тема, як кажуть, «зачепила».

Найбільше вразило те, що в цьому Індексі щастя (Міжнародний індекс щастя, що  відображає добробут людей та стан навколишнього середовища в різних країнах світу, був запропонований New Economics Foundation) Україна у 2019 році посіла 133 місце серед 156 країн. Це було більше ніж дивно. Зрозуміло, що не можна вважати цей рейтинг стовідсотково об’єктивним, але те, що більшість країн Африки чи Латинської Америки, яких ми вважаємо бідними та неблагополучними, опинилися далеко попереду нашої країни багато про що говорить. Про що саме? Я довго думав над цим. Пізніше читав коментарі щодо цього рейтингу, у яких спеціалісти не погоджувалися з методами проведення дослідження. Але це не пояснювало до кінця рейтингову «нещасність» України.