Загальна кількість переглядів сторінки

28 червня 2012 р.

Свобода у Христі: вільне падіння чи стрибок з парашутом


На зібраннях багато говорять про те, що ми повинні робити, чого не повинні, що можна, що не можна. Якісь правила, норми, які не завжди узгоджуються зі словом Божим. Може, це і потрібно на перших кроках слідування за Господом, але де та свобода, про яку казав Христос: «Ви будете вільні»? І як розуміти слова: «Не робіться рабами людей»?
Я не маю на увазі, щоб вживати свободу для тілесного задоволення, жити як хочеться. Хотів би, щоб у церкві навчали, як отримати свободу від гріха, і жити, як навчає Біблія. Як виховати нову людину, у якій відбулася б переміна не назовні, а внутрішня переміна серця? Часто новонаверненого найперше «роздягають», «одягають, як личить святим», і людина думає, що це все, що від неї вимагається. Інші виконують усі церковні постанови через страх перед служителями або залежність від оточення (що про мене скажуть люди)…
Я не проповідник і не можу викласти свою думку, надіюся, ви розумієте, про що я пишу… Дайте пораду на сторінках журналу.
О.М., м. Рівне

Запитань у листі дуже багато (ми навіть не всі опублікували), і кожне з них варте окремої розмови. Не повністю згідний із твердженнями, які прозвучали в листі. Так, згадані проблеми є в громадах християн віри євангельської, але було б неправильно вважати їх типовими. Можливо, не скрізь і не завжди проповідники правильно й зрозуміло роз’яснюють важливі для християнина теми, але, вважаю, переважно в церквах викладають правильне вчення щодо таких важливих питань, як народження згори, внутрішня переміна серця та практичне життя відродженого християнина. Якщо є випадки, згадані у листі, то це або недопрацювання місцевих служителів, або легковажне ставлення самої людини до того, що вчить Біблія.

Разом із тим мусимо згодитися, що певні проблеми в розумінні деяких питань практичного життя віруючих є.

Сьогодні ж поговоримо про свободу в Христі та церковні вимоги й заборони. Ця тема нині є однією з найактуальніших, найдискусійніших, якою нерідко спекулюють прихильники різних точок зору.

Що ж таке свобода в Христі, про яку так багато написано в Новому Заповіті? Обсяг журнальної статті не дозволяє детально обговорити тему, тому зупинимося на уставлених міфах, які найбільш поширені та спотворюють біблійне розуміння свободи в Христі.

Міф перший: свобода — це відсутність закону

16 червня 2012 р.

Македонські парадокси

Читати статтю на російській мові.

Одним із «каменів спотикання» в практичному житті церков є тема про пожертвування, а найбільше — тема десятини. Особливого значення вона набула в останні десятиліття, різко поділивши християн на два протилежні табори: на тих, хто надміру акцентує на пожертвах і навіть тисне на прихожан, та на тих, хто взагалі замовчує та категорично відмовляється від десятини. У той час, як богослови ламають списи, сперечаючись, хто правий, проста християнська церква подає яскравий приклад того, як потрібно ставитися до пожертвувань.

Часто можна чути такі вислови: «Я не можу жертвувати на церкву, я й так бідний. Церква, навпаки, повинна ще мені допомагати». Дозвольте не погодитися з таким поглядом. Така позиція суперечить самій суті пожертвування, свідчить, що християнин так і не зрозумів, для чого й для кого потрібні пожертвування.

Зрозуміти це нам допоможе македонська церква, яку згадує у своєму листі до коринтян апостол Павло.