Загальна кількість переглядів сторінки

22 жовтня 2012 р.

Як євреї долю обирали


В існуванні кожного народу, держави (як, власне, і в кожної окремої людини) є моменти, які можна назвати доленосними. Маються на увазі події чи люди, які докорінно змінили хід їхньої історії. Іноді ці повороти долі настільки круті та далекосяжні, що навіть найвигадливіший фантазер не зміг би спрогнозувати, як би склалося подальше буття народу без тої чи іншої події чи людини.

Були такі моменти і в історії єврейського народу. Взагалі-то, доля цього народу унікальна: велич і ганьба, злети і падіння, слава і зневага. Напевне, жоден із народів світу не вплинув так на світову історію, як цей. І хтозна, якою була б доля ізраїльського народу, якби не деякі факти його національної біографії.



Унікальність обрання

Перш ніж говорити про один надзвичайно важливий епізод єврейської історії, варто згадати, як саме вона розпочиналася. Як відомо, історія євреїв бере початок із незвичної, з людської точки зору, події, що сталася в житті звичайного (а чи справді звичайного?) жителя Месопотамії Авраама. Одного разу до нього особисто звернувся Сам Бог. Причина, з якої це сталося, була також особливою: Господь Єгова, Творець неба й землі, вибрав цього чоловіка, щоб той став основоположником нового народу. І народ цей мав бути особливим. З особливою культурою, особливою релігією, особливими стосунками з Богом. Становлення ізраїльського народу було довгим, трагічно-тріумфальним та унікальним. А унікальність полягала в тому, що будував його Сам Бог. Він давав чіткі вказівки щодо державного, національного, суспільного та духовного устрою єврейського етносу. Ізраїльська держава була встановлена Самим Богом за допомогою чудес та надприродних ознак: варто згадати хоча б перехід через Червоне море та взяття Єрихону. І ще була одна особливість: у євреїв не було царя. Вірніше, царем Ізраїлю був Сам Господь. Саме Він керував народом, якого називав Своїм, саме Єгова давав вказівки щодо практичного життя нащадкам Авраама, очолював військо на полі бою, був суддею, охоронцем та порадником. Іншими словами, Бог особисто будував долю народу ізраїльського. А оскільки Він є Мудрим Богом, ця доля мала бути щасливою та благословенною.