Публікації

Показано дописи з міткою "радість"

«Іди-но, хай випробую тебе радістю»

Зображення
«Сказав був я в серці своєму: Іди-но, хай випробую тебе радістю, і придивись до добра, — та й воно ось марнота... На сміх я сказав: «Нерозумний», а на радість: «Що робить вона?» (Ек. 2:1,2). «Ви Його любите, не бачивши, і віруєте в Нього, хоч тепер не бачите, а вірувавши, радієте невимовною й славною радістю…» (1 Петр. 1:8). Радість — невід’ємна частина людського життя. Навіть найнещасніша людина, яка живе в найжахливіших умовах, переживає моменти радості. Радість — річ суб’єктивна. Маленька дитина радіє, побачивши маму чи пляшечку з їжею, мама радіє, спостерігаючи за першими кроками сина чи доньки. Голодний радіє, отримавши кусень хліба, багатий — коли вдається провернути багатомільйонну аферу. Хтось радіє від того, що його рідне місто дуже погарнішало за останні роки, хтось від того, що в сусіда згоріла хата… Для різних людей і для різних обставин — різна радість. Тому неможливо виокремити якусь універсальну радість, характерну для всіх жителів планети. Сучасна ідеологія,

Чим вимірюєтсья радість

Зображення
Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною. Злорадною. А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, я маю повні груди радості, але її ніхто не бачить? Саме такою радістю пишаються деякі побожні, похмурі на вигляд християни, які люблять цитувати біблійну фразу «Праведний ледь посміхнеться» (правда, варто зауважити, що в канонічній Біблії таких слів немає, вони написані в Премудростях Сираха). А, взагалі, як визначити, чи має людина радість, чи ні? Чим її виміряти, оту невидиму радість?