Шукати в цьому блозі

На перехресті думок. Блог Юрія Вавринюка

Про віру, життя та події з точки зору християнського публіциста

Публікації

Показано дописи з міткою "благочестя"

Показати усе

Результатів не знайдено

На платформі Blogger

Зображення для теми від користувача Michael Elkan

Юрій Вавринюк: Християнський журналіст, головний редактор журналу "Благовісник", публіцист, поет

Переглянути профіль

Загальна кількість переглядів сторінки

«Слава Україні!» чи «Слава Богу!»?

серпня 24, 2016

Сьогодні національне свято України — День незалежності. Це значить, що новини, інтернет будуть переповнені згадками про цей день. Хтось буде радіти ним, хтось — його проклинатиме. І, звичайно ж, навколо все ряснітиме від фрази «Слава Україні! — «Героям слава!». Комусь ці слова як єлей на душу, комусь — як, даруйте, скипидар… І серед незадоволених, звичайно ж, будуть «святі та праведні» християни…

Передумови та причини зародження та розвитку п'ятидесятницького руху на Волині

лютого 17, 2016

Розміщую наукове дослідження для Міжнародної науково-практичної конференції «П'ятидесятництво в Західній Україні: історія та сучасність», 5-6 березня 2015 р., що проходила у Львові і де я був одним із доповідачів. Ця праця вийшла друком у спеціальному виданні " Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «П'ятидесятництво в Західній Україні: історія та сучасність»" Зародження та розвиток євангельських церков на Волині — явище унікальне. Унікальне раптовістю виникнення, стрімким, потужним зростанням та тривалістю. Цей рух, виникнувши в першій половині 20-х років ХХ століття не припиняється, не спадає, а набуває ще більшої сили у ХХI столітті. Коли говоримо про будь-які земні речі з духовної, Біблійної точки зору, то розуміємо, що всі події на землі відбуваються з волі Божої та з Його участю. Тим більше таке явище, як пробудження та духовні рухи. Праця Духа Святого суверенна, і не завжди Його дії мають раціональне пояснення. Але, разом з тим, ми віримо

На добраніч

квітня 21, 2015

Добрий ранок, моя одинокосте! Ліна Костенко Добрий вечір, моя одинокосте! Наодинці лишаємось знов. Ти, любове моя і жорстокосте, — Це ж до ранку он скільки розмов.

Прививка від вірусу люциферину

січня 13, 2021

Мав нещодавно невеличку суперечку щодо вакцини від ковіду. В розмові хтось згадав останню проповідь свого пастора в церкві. У ній він озвучив «страшну» інформацію щодо нової вакцини від ковіда. А цю інформацію йому повідомив син, який працює у Сакраменто лікарем (тобто, інформація точна та надійна). Виявляється, до складу нової вакцини входить люциферин (!!!). Причому його частка (оповідач не міг точно пригадати цифри) виражалася у цифрі, в якій було 666…

Не кажи, що перші дні були кращі за ці...

листопада 19, 2016

Сьогодні мені скинули посилання на один вірш-«шедевр». Зазвичай, я мало реагую на подібну писанину. Я вже звик до тієї сірятини, яку дехто насмілюється називати поезією. Але тут я не стримався. Бо вірш зачепив за болючу струну в душі. Бо він є неправдою щодо правди. Бо він звинувачує тих, які щось роблять через уста тих, хто не робить. Спочатку це мав бути просто коментар для Фейсбуку. Але коли сів писати, не міг стриматися. Вийшло так багато букв, що мусив переносити тему в блог… Ось, власне сам вірш.

Осінні думки морозного дня

грудня 12, 2012

Осіннє Сум журавлиний над полем: «Де ж юне літечко, де?» Бабине літо тополя На веретено пряде. Пугач кричить на негоду, Клени розвішують мідь. Осінь над вогнищем глоду Хоче світанок зігріть. Зсохлися дні, як бадилля, В ніч переливши журу. Жовтень обмацує гілля, Стягує в зморшки кору. Осінь рум’яна та жвава, Тільки волосся вже — сніг. Сохнуть нескошені трави Край спорожнілих доріг. Втомлено нива дрімає, Сниться їй спечений хліб, Грім, що упав з небокраю, В пазухи зораних скиб…

Віра, страх та прогулянки по воді

квітня 02, 2020

Пандемія коронавірусу стала лакмусовим папірцем практично для усіх сфер життя. Вона виявила фактичний стан речей як у політиці, медицині, економіці, так і у людських стосунках. І навіть у такій інтимній сфері, як віра в Бога. Звичайнісінький вірус викрив штучність та ненадійність того, що ще вчора було досягненням і гордістю науки та політики. Кордони між країнами, які під оплески дипломатів зникали, раптом зачинилися на замок, безвіз став небезпечним, медицина непідготовленою та безпомічною, економіка обвалилася за ефектом доміно… Політики скинули маски і показали, хто вони є насправді. Коронавірус застав зненацька і Церкву. Виявилося, що там теж було багато штучного та декларативного. Виявилося, поза храмами, двері яких замкнув карантин, віряни не знають як і не вміють поклонятися Богові. І виявилося, що для багатьох християн і навіть служителів віра та реальне життя — речі не дуже сумісні…

Пішаки на шаховій дошці, або Неприємні образи на духовних уроках

лютого 04, 2013

Якщо ти маєш публічне служіння, потрібно бути готовим до критики, а то й до відвертої ворожнечі. Часто доводиться щось кілька разів повторювати, розжовувати, оправдовуватися. От і в останьому номері "Благовісника" довелося оправдовуватися перед деякими читачами за "нехристиянську" обкладинку. Складність будь-якої духовної чи інтелектуальної праці полягає в тому, що тебе не завжди можуть зрозуміти. І проблема навіть не в тому, що ти, як людина, можеш помилитися (врешті, навіть апостоли не могли цього уникнути), а в тому, що твої слова трактуються з такого кута зору, про який навіть і не подумав би. Не чекав, що обкладинка нашого журналу "Благовісник" №3 за 2012 рік викличе таке невдоволення читачів. Не буду переказувати всіх негативних коментарів та обурливих слів, які довелося вислухати з цього приводу. Усі їх можна звести до наступного: ото дожилися — вже шахмати стали пропагувати в християнському журналі. А один читач висловився ще категоричні

Горбачов: посланець Бога чи сатани?

серпня 31, 2022

У передостанній день тривожного літа 2022 помер Михайло Горбачов. Людина, яка змінила не лише одну шосту суші, але й, без перебільшення, цілий світ. Постать суперечлива і, разом з тим, варта поваги та захоплення. Одні не простили і не можуть простити йому розвал Радянського Союзу. Інші — дякують за це. Хтось вважав його агентом диявола з диявольською ж міткою на голові. Хтось — інструментом Бога в процесі розвалу атеїстичної системи. У зв’язку зі смертю в Україні витягують на білий світ скелети із шафи, висловлювання Михайла Сергійовича щодо Криму. Цитують хоча б оте відоме інтерв’ю Комсомольской правде у 2014 році: «Я сказал: одобряю (присоединение Крыма, - ред.), потому что народ, крымчане, высказались почти единодушно за. И проголосовали. Я не ожидал даже, что так вот уже созрело. А международное право? Когда шел распад СССР, где было международное право? Выходит, Запад доверял нам? Хорошо. Пусть тогда и дальше не вмешивается. Я защищаю истину. А истина в этом случае состоит в том

"Благовісник", 1,2013, Редакторська стаття

квітня 09, 2013

«Зброя бо нашого воювання не тілесна, але міцна Богом на зруйнування твердинь, ми руйнуємо задуми, і всяке винесення, що підіймається проти пізнання Бога, і полонимо всяке знання на послух Христові» (2Кор.10:4,5). Тема війни була і залишається чи не найголовнішою в будь-якому суспільстві в усі часи. І примітивні племена й цивілізовані держави свідомо чи несвідомо постійно беруть участь у збройних сутичках. Парадокс: хоча кожна тверезомисляча людина прагне спокійного та мирного життя, не бажаючи війни, воїн завжди був оточений ореолом пошани, уособлюючи мужність та героїзм. Хтось сказав мудру фразу: «Хто хоче миру, повинен завжди бути готовим до війни». І це ще один парадокс: здебільшого мир (і то відносний чи тимчасовий) здобувається у ході війни. Християнство за своєю суттю вважається миролюбною релігією, хоча в історії чимало протилежних випадків. Вчення Ісуса Христа каже: «блаженні миротворці». Воно проповідує прощення та непротивлення злу, вчить підставляти ліву щоку, якщо х

Архів

2024 1
- січня 1
  - Рясна радість серед досвіду горя

2023 8
2022 22
2021 9
2020 12
2019 11
2018 5
2017 8
2016 10
2015 11
2014 19
2013 26
2012 46

Показати більше Показати менше