Загальна кількість переглядів сторінки

21 квітня 2015 р.

На добраніч



Добрий ранок, моя одинокосте!
Ліна Костенко

Добрий вечір, моя одинокосте!
Наодинці лишаємось знов.
Ти, любове моя і жорстокосте, —
Це ж до ранку он скільки розмов.

І поплачемо і погорюємо,
Попліткуємо, думи зберем…
Щось серйозно, про щось пожартуємо,
Буде радість і болісний щем.

Ще удень — воно легше і звичніше:
Між людьми, у роботі, в ділах…
А вночі — ой, думки, обережніше,
Серед вас я — сполоханий птах.

Налетіли, з гармидером, галасом,
Розірвали мій сон на шматки.
І під’юджують звабливим голосом…
Ох, важкий творчий хліб, ох, важкий…

В добру ніч, одинокосте-зраднице!
Ти — зачастий, непрошений гість,
Моя радість, мій біль, співучасниця,
Моя муза, свобода і кліть...

Немає коментарів:

Дописати коментар