Приборкувач часу
Навколо нього час лежав навалом. Ліна Костенко Навколо нього час лежав навалом. Він так майстерно час ремонтував! А люди що, вони лише ламали, а він творив з годинами дива. Він розбирав хвилини та секунди, він розкладав їх просто на столі. І коліщатка, вісі та корунди для вічності здавались замалі. А він із них складав хронометр долі, уміло час намотував на вісь. Рівняв години, чистив їх поволі, перевіряв на точність і на міць. Коли ж дзиґарки вечір били дзвінко, і день у втомі гучно позіхав, він у шухляду час, як у хатинку, отак навалом просто загрібав. На ранок знов буденним, звичним рухом він брав той час, як заклинатель змій. Секунди бігли гарним рівним цугом. Спроквола вічність зиркала з-під вій. Годинникарю, як ти вправно вмієш години ті приборкати ураз! Мені б отак! Мені б так, розумієш, узяти в руки неслухняний час. Почистити, підправити, зібрати, до вуха притулити — як там йде... Годинникарю, як то добре мати Над часом владу... Тільки