Не губіть гаманців!

Колись давно десь натрапив на таку фразу: «Кому прийшло в голову назвати журнал, який описує хвороби та способи їх лікування, «Здоров’ям»?» Звісно, тут явне перебільшення, бо журнал не лише описував хвороби, він також пропагував здоровий спосіб життя, але частинка правди в цих словах є. Про здоров’я ми згадуємо здебільшого, коли вже хворі…

Цей жарт прийшов мені на пам'ять, коли я готував матеріал на тему «Християнин і здоров’я». Так чомусь сталося, що в наших церквах про фізичне здоров’я говорять мало. Ну, не біблійна, кажуть, тема: на зібрання ми приходимо, щоб послухати про духовне, небесне. Але разом із тим жодне зібрання не обходиться без згадок «земного»: переважна більшість наших молитов — це прохання до Господа зцілити від тої чи іншої недуги, яка вже окупувала тіло. Проповідники багато повчають, як поводитися під час недуги, як довіряти Богові, як молитися за зцілення, яка роль таких неприємностей у духовному житті віруючого. Одним словом — наші фізичні болячки нахабно втручаються у хід духовного богослужіння.

І майже немає проповідей про те, як вберегти своє тіло від хвороб.

Безперечно, Біблія — перш за все книга, яка описує невидимий духовний світ, як людині поводитися у цьому світі, як зберегти духовне здоров’я. Але було б помилкою вважати, що Святе Писання торкається лише цієї сторони. Бо фізичний та духовний світи тісно переплетені й один без одного втрачають сенс. Напевно, однією з причин дещо байдужого ставлення до свого фізичного життя серед віруючих став нездоровий та перебільшений акцент на духовному світі й майбутньому Царстві Небесному. Аскетизм, самозречення та іноді відверто вороже ставлення до власного тіла вже з перших століть християнства поступово сформувалися у своєрідну догму: наше земне життя, турбота про «плоть, яка згниє», а відповідно й здоров’я лише шкодять духовному росту й самовдосконаленню та є чи не зрадою Богові. Наша ціль — небо, а тут ми тимчасові мандрівники — і не варто турбуватися про земне…

Але це суперечить тому, що вчить Біблія. Наша духовність має чисто фізичне вираження. Апостоли сформулювали це в короткій фразі: «Віра без діл мертва». І певною мірою духовність полягає в тому, щоб розуміти, для чого людина живе на землі як фізична особа. І, власне, для чого Господь створив людину триєдиною, давши, окрім душі та духа, ще й тіло, яке, до речі, є «Божим храмом». А «як хто нівечить Божого храма, — говорить апостол Павло, — того знівечить Бог, бо храм Божий святий, а храм той — то ви!» (1Кор.3:17). Створивши людину, Бог благословив її прекрасним природнім середовищем, зростивши Едемський сад із його розмаїттям плодів. Творець дуже турбувався про фізичний стан та здоров’я людини. І коли наші прабатьки згрішили, це відбилося не лише в духовній сфері, але й у фізичній. Саме тоді в життя людей прийшли хвороби — як наслідок ураження душі гріхом.

Але недаремно Бог у Біблії називається Батьком. Він шукає шляхи для зцілення блудних синів. Укладає заповіт із Авраамом. Згодом — із Ісаком та Яковом. Але найяскравіше ці стосунки виразилися в Законі Мойсеєвому. Заповіді, дані Господом у Сінайській пустелі, стосувалися не лише духовного та релігійного життя євреїв. Як це не дивно, але поряд із правилами, які регулювали стосунки людей із Богом, вимогами до богослужінь стоять правила з чисто фізичної, буденної сфери. Єгова ретельно перелічує, яку їжу можна їсти, яку ні, як поводитися під час захворювань, особливо інфекційних, учить елементарних правил гігієни. Він турбується не лише про душу, але й про тіло. В епоху, коли не було сучасної системи охорони здоров’я, ці вимоги чи заборони мали життєво важливе значення. Одним із Господніх бажань є бажання благословити Своїх дітей фізичним здоров’ям. «І будеш служити ти Господеві, Богові своєму, і Він поблагословить твій хліб та воду твою, і з-посеред тебе усуне хворобу» (2М.23:25). «І Господь відхилить від тебе всяку хворобу, і жодних лютих єгипетських недуг, які ти знаєш, не наведе їх на тебе…» (5М.7:15).

Господь у Святому Письмі називає Себе Богом-Цілителем. Ми перш за все розуміємо це в значенні, що Він зцілює від конкретних фізичних хвороб. Але буде правильним, коли ми скажемо, що Він зацікавлений і в тому, щоб людини не торкнулася хвороба взагалі. Першопричиною недугів Бог називає гріх та непослух: «Якщо ти не будеш додержувати, щоб виконувати всі слова цього Закону… то Господь наведе порази на тебе, та порази на насіння твоє… і хвороби злі та постійні (5М.28:58-59). Але й дотримання правил гігієни, харчування, профілактики хвороб також неодноразово згадується в Слові Божому. Господь, Який створив тіло людини й побачив, що «вельми добре воно», зацікавлений у тому, щоб людина берегла дар Творця, цей хоча й «тимчасовий мешкальний намет», але конче потрібний під час земної мандрівки до неба.

У Новому Заповіті менше уваги приділяється питанню фізичного здоров’я, але окремі згадки дають підставу вважати, що вчення Ісуса Христа аж ніяк не суперечить правилу берегти своє тіло від хвороб чисто людськими методами. Однин із євангелістів — Лука — як відомо, за професією був лікарем. Апостол Павло радить Тимофієві для профілактики хвороби шлунка вживати вино (мабуть, такі тоді рецепти були).

В останньому розділі книги Об’явлення йдеться, що у вічності, на новій землі тектиме ріка життя, на березі якої ростимуть чудодійні дерева для зцілення жителів небесної країни. На перший погляд — це суперечить вченню про Царство небесне, де, як відомо, немає ні смерті, ні хвороб. Тоді кого зцілятиме це листя? Напевне, найбільш ймовірним буде пояснення, що запорукою відсутності хвороб якраз і буде те, що люди вживатимуть (знову ж таки, це все образи, бо хтозна, яке там буде харчування) лікарські рослини. Або, як кажуть сучасні лікарі, правильне харчування — то профілактика хвороб. Якщо будуть усунуті причини виникнення хвороб, не буде й самої хвороби.

Нині досить великого поширення набувають фітнес-клуби, спортивні клуби, заняття бігом, ходьбою… Усе більше стають популярними спеціальні гаджети: програми для смартфонів, фітнес-браслети. Світ переживає своєрідний культ тіла та здоров’я. І нерідко серед християн можна почути заклики «не йти у ногу зі світом», цитування — «тєлєсниє упражнєнія мало полєзни», а то й оголошення подібних занять гріхом. Звичайно, тут, як і в будь-чому, є своє підводне каміння та небезпеки для духовного життя. Але загалом бажання тримати своє фізичне тіло в хорошій формі, слідкування за здоров’ям через дотримання правил харчування та фізичні тренування не лише не суперечить Слову Божому, але й певною мірою узгоджуються з Божими заповідями. Ми просто зобов’язані берегти чудовий Божий дар — наше фізичне тіло, яке Він з такою любов’ю та старанням творив. «Ти вчинив нирки мої, Ти виткав мене в утробі матері моєї, Прославляю Тебе, що я дивно утворений!» — вигукнув колись Давид, захоплений гармонією та складністю людського тіла (Пс.139:13-14).

«А при чому тут гаманець? — запитає уважний читач. — Який стосунок до нашої теми він має?» Прямий! І це вже моя особиста історія…

Кілька місяців тому я загубив гаманця. З немалою сумою грошей, банківськими картками, журналістським посвідченням і, що найбільш неприємно, водійським посвідченням. Знаю, де, знаю, як загубив, але пошуки нічого не дали. Виждавши тиждень (а раптом хтось знайде), змирився з втратою — і, хочеш не хочеш, узявся за відновлення документів. З банківськими картками вирішилося швидко, а от із посвідченням водія — мороки більше. І найбільш неприємним було отримання медичної довідки: із досвіду знаю, що на це може піти декілька днів. Пішов у поліклініку. На диво, усе вирішилося досить швидко: за якихось пів дня. Щасливий, я зайшов у останній кабінет — і тут на мене вилили відро холодної води: «Ми не підпишемо вам довідки! Ви зловживаєте алкоголем?» Я розгубився, такого звинувачення ще не доводилося чути. «У вас погані аналізи», — відповідають. Як, чому? А хтозна… Після коротких перемовин підписали довідку, а я пообіцяв звернутися до сімейного лікаря.

Сімейний лікар нічим не міг допомогти. Кілька тижнів перевірок, обстежень та повторних аналізів нічого не дали: результати погані, а причини знайти не вдається. Нарешті після чергового забору крові на обстеження лікарка каже: «Ну, нехай ще на всяк випадок зроблять пробу на гепатит». Зробили — і виявили гепатит С у критичній кількості. Додаткові обстеження показали велике ураження печінки…

Зрозуміло, для мене це була не просто несподіванка, це був удар. Дякуючи Богові, я, прийшовши до тями, знайшов хороших лікарів, які порадили хороші ліки. Ось уже два місяці лікуюся. Процес довгий та дорогий, але обнадійливий. Нещодавно робив контрольне обстеження — результат оптимістичний. Попереду ще чотири місяці лікування гепатиту, далі — печінки, але вірю, що все буде гаразд.

Чому я це згадую? Я не знаю, коли і як заразився цим вірусом, мабуть, давно. Мене особливо ніщо (печінка не має нервових закінчень, тому не болить) не турбувало — і я не збирався перевірятися в лікарів. Хоча дискомфорт відчував, але ми зазвичай кажемо: «Та ще терпіти можна…» І якби не згубив гаманця, то б ще довго не знав про свою важку хворобу. Але Бог зробив так, як колись із Йосипом. Перебуваючи на піку слави, він, коли відкрився братам, сказав, що те, що сталося, — сталося для спасіння їхньої родини від голоду. Втрата гаманця хоча й була неприємною та болючою для мене, але допомогла виявити приховану хворобу й вчасно пройти курс лікування.

Яка мораль цієї історії? А дуже проста: не чекаймо, коли Бог буде зупиняти нас через втрату гаманця чи якимось іншим способом. Не секрет, що ми часто нехтуємо здоров’ям, не спішимо проходити медичні огляди, купуємо іноді довідки, надіємося на «авось», не слідкуємо за харчуванням, дотриманням санітарних норм. Терпимо, як щось болить, поки «грім не вдарить». Як наслідок — змарноване здоров’я та важкі хвороби, з якими біжимо до Господа: «Боже, допоможи!»

Дай Бог вам здоров’я, мудрості та правильного ставлення не лише до свого духовного, але й до фізичного стану.

І тоді не доведеться губити гаманця…

Юрій ВАВРИНЮК

"Благовісник", 4,2020