Загальна кількість переглядів сторінки

Показ дописів із міткою свято. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою свято. Показати всі дописи

5 січня 2017 р.

Дідух на луцькій площі



Не хотілося б перед Різдвом ув’язуватися в якусь суперечку, псувати настрій собі та комусь, але таки наважуся зачепити цю тему. Тим більше, що вона набула чималого розголосу в соцмережах.

Отже, вчора, 4 січня луцький мер на своїй особистій сторінці у фесбук розмістив інформацію про те, що він ініціює встановлення на Театральній площі дідуха. Ну, якраз на часі: Новий рік, Різдво, народні традиції і таке все інше. Несподівано інформація викликала неоднозначну реакцію читачів, зокрема, християн і, зокрема, протестантів. З’явилися коментарі, в яких ревні прихильники християнства протестували проти язичництва у вигляді дідуха. Дехто явно не стримував емоцій. Хоча були більш-менш помірковані коментарі, тон задавали «ревнителі», яких важко було б назвати адекватними. Закінчилося все несподівано: Микола Романюк видалив свій пост з усіма коментарями…

21 грудня 2014 р.

Святвечір




Різдвяний вечір, вічністю налитий,
Вкотив на небо місячний обруч.
Ще в кучугурах галасують діти,
З’їжджаючи санчатами із круч.

Морозна гілка стукає об шибку,
І ніч крізь скло в світлицю загляда.
Багатий стіл, духмяна свіжа скибка,
І мати ріже хліб — завсіди молода.

Різдвяний вечір, вдячністю налитий,
Складає славу Богові-Царю —
Тому, Хто, в пелюшки прості сповитий,
В хліві стрічав провісницю-зорю.

В овечих яслах Всесвіт умістився,
До жінки пригорнувся немовлям,
Осанною небесною розлився
На віфлеємських висохлих полях.

Різдвяний вечір, славою налитий,
Йде по землі, освітлюючи ніч...
Співають славу і батьки, і діти,
Родиною зібравшись зусібіч... 


9 квітня 2014 р.

Великодня фотопроповідь



Через півтора тижня україно-російське християнство святкуватиме Великдень — найбільш шановане та найбільш знакове християнське свято. До нього вже готуються. Хто як. Хтось уже тривалий час постить. Хтось збирає все потрібне для приготування крашанок. Хтось витягує з хліва кабанця. А хтось — ось так, з батареєю плашок з оковитою. Ну, для супермаркетів це ще якось зрозуміло — гроші ж, як відомо не пахнуть... Але справа  в тому що маркетологи все таки враховують запити покупців. А ці запити часто бувають дуже далекі від справжньої Пасхи. Для багатьох відсвяткувати Великдень — це добряче напитися. Чи варто тут щось коментувати? Фото говорить саме за себе.

В українській і особливо російській мадіапродукції нерідко можна знайти матеріали про те, як у «загниваючому Заході» вихолощуються християнські свята, як там традиційні християнські символи замінюються безликими та толерантними деталями, які не вказують на істинну суть свята. Даруйте, а про яку «духовну» суть говорять оті горілчані символи в поєднанні з Великоднім поздоровленням?