Святвечір

Різдвяний вечір, вічністю налитий,

Вкотив на небо місячний обруч.

Ще в кучугурах галасують діти,

З’їжджаючи санчатами із круч.

Морозна гілка стукає об шибку,

І ніч крізь скло в світлицю загляда.

Багатий стіл, духмяна свіжа скибка,

І мати ріже хліб — завсіди молода.

Різдвяний вечір, вдячністю налитий,

Складає славу Богові-Царю —

Тому, Хто, в пелюшки прості сповитий,

В хліві стрічав провісницю-зорю.

В овечих яслах Всесвіт умістився,

До жінки пригорнувся немовлям,

Осанною небесною розлився

На віфлеємських висохлих полях.

Різдвяний вечір, славою налитий,

Йде по землі, освітлюючи ніч...

Співають славу і батьки, і діти,

Родиною зібравшись зусібіч...