Шукати в цьому блозі

На перехресті думок. Блог Юрія Вавринюка

Про віру, життя та події з точки зору християнського публіциста

Публікації

Показано дописи з міткою "совість"

Показати усе

«Жити завжди було важко»

Отримати посилання
Facebook
X
Pinterest
Електронна пошта
Інші додатки

лютого 21, 2020

* * * Жити завжди було важко — Ти мов джин в закоркованій пляшці. А та пляшка в безмежному морі проблем... І для долі не стати тобі ковалем...

Дописати коментар

Більше публікацій

На платформі Blogger

Зображення для теми від користувача Michael Elkan

Юрій Вавринюк: Християнський журналіст, головний редактор журналу "Благовісник", публіцист, поет

Переглянути профіль

Загальна кількість переглядів сторінки

«Слава Україні!» чи «Слава Богу!»?

серпня 24, 2016

Сьогодні національне свято України — День незалежності. Це значить, що новини, інтернет будуть переповнені згадками про цей день. Хтось буде радіти ним, хтось — його проклинатиме. І, звичайно ж, навколо все ряснітиме від фрази «Слава Україні! — «Героям слава!». Комусь ці слова як єлей на душу, комусь — як, даруйте, скипидар… І серед незадоволених, звичайно ж, будуть «святі та праведні» християни…

"Я поэт зовусь Незнайка, от меня вам балалайка"

травня 16, 2012

Нещодавно на пою пошту надійшов лист від автора, який видав збірник християнських віршів. Він просив їх перекласти українською мовою і видати. Скажу відверто: вірші були такого низького рівня, що я мав повне моральне право навіть не відповідати на лист. Але, зібравшись з думками, підшукавши толерантні фрази та аргументи, пояснив чесно та нелукаво чому ми не можемо надрукувати ці «шедеври». І от прийшла відповідь. Подаю в оригіналі та без коментарів. Але найбільш образливо не те, що подібні автори не хочуть зрозуміти очевидного, а те, що вони все-таки надрукують цю сірятину, і її будуть продавати у церковних крамницях і ці вірші будуть використовувати на служінні. Абидно, однако… Приветстсвую вас Юрий !Спасибо большое за критику .Но то что пишет человек в болезни даже как вы считаете ниже среднего уровня и нужно поставить 2 - как вы считаете .А то что челоек пишет в болезни с рождения с травмой спинного мозга с рождения и ещё что делали до того как я стал писать 4 курс

«Складаю себе́ із се́бе…» Історія одного вірша

липня 20, 2023

Вірші мають свою, нерідко цікаву та незвичну історію написання. Інші, буває, потім живуть своїм самостійним не менш цікавим та непередбачуваним життям. Щось подібне сталося з моїм віршем «Життєві пазли» з третьої збірки «Мовчазні діалоги». Щодо історії написання, то народження цього твору не було якимось особливим. Писався вірш легко, без особливих інтригуючи деталей. Пізніше він став одним з моїх улюблених, я часто читав його на творчих зустрічах. Зрозуміло, що різні читачі по-різному сприймали цей вірш, в залежності від ситуації та власної ментальності. Як і будь який інший витвір мистецтва. А от мої колеги мали своє, нестандартне та несподіване прочитання мого віршу. Вони сприйняли поетичний образ буквально і на моє 60-річчя подарували… пазли зі мною…

Волинський апостол. Життя та служіння Лукаша Столярчука

квітня 04, 2012

…Пригадую прочитаний десь випадок про те, як один зі служителів «Армії спасіння», завітавши в центральний офіс цієї всесвітньої місіонерської організації, зауважив на стіні портрет засновника «Армії» Вільяма Бутса. Хтось із працівників офісу через деякий час зайшов у кімнату і побачив, як відвідувач зі сльозами в очах стояв на колінах і, піднявши руки вгору, просив: «Господи! Зроби це ще раз! Господи! Зроби це ще раз!» Ці слова не раз приходили мені на пам’ять, коли я працював над підготовкою матеріалу про волинського місіонера Лукаша Столярчука. Іноді, слухаючи спогади очевидців про цього служителя, мені здавалося, що це людина з легенди. Дух Святий так діяв через життя та служіння Свого слуги, що мимоволі хотілося вигукнути: «Господи! Зроби це ще раз!» Приблизно в центрі сучасної Волинської області, недалеко від Ковеля, розкинулося село Підріжжя. Звичайне село, яких тисячі на Поліссі. Але Господь чомусь звернув увагу саме на нього. І воно стало центром пробудження, вогонь

Не кажи, що перші дні були кращі за ці...

листопада 19, 2016

Сьогодні мені скинули посилання на один вірш-«шедевр». Зазвичай, я мало реагую на подібну писанину. Я вже звик до тієї сірятини, яку дехто насмілюється називати поезією. Але тут я не стримався. Бо вірш зачепив за болючу струну в душі. Бо він є неправдою щодо правди. Бо він звинувачує тих, які щось роблять через уста тих, хто не робить. Спочатку це мав бути просто коментар для Фейсбуку. Але коли сів писати, не міг стриматися. Вийшло так багато букв, що мусив переносити тему в блог… Ось, власне сам вірш.

Передумови та причини зародження та розвитку п'ятидесятницького руху на Волині

лютого 17, 2016

Розміщую наукове дослідження для Міжнародної науково-практичної конференції «П'ятидесятництво в Західній Україні: історія та сучасність», 5-6 березня 2015 р., що проходила у Львові і де я був одним із доповідачів. Ця праця вийшла друком у спеціальному виданні " Матеріали Міжнародної науково-практичної конференції «П'ятидесятництво в Західній Україні: історія та сучасність»" Зародження та розвиток євангельських церков на Волині — явище унікальне. Унікальне раптовістю виникнення, стрімким, потужним зростанням та тривалістю. Цей рух, виникнувши в першій половині 20-х років ХХ століття не припиняється, не спадає, а набуває ще більшої сили у ХХI столітті. Коли говоримо про будь-які земні речі з духовної, Біблійної точки зору, то розуміємо, що всі події на землі відбуваються з волі Божої та з Його участю. Тим більше таке явище, як пробудження та духовні рухи. Праця Духа Святого суверенна, і не завжди Його дії мають раціональне пояснення. Але, разом з тим, ми віримо

Ми з Богом? (Різдвяні роздуми)

січня 03, 2017

А люди ж!.. Люди, Як свічечки У день народження Бога. Над яслами віл стоїть Зі сльозою в оці. А люди ж!.. Люди — Поневолювачі, Ярмо подають. Спасе, Спаси нас від людей, Людей від нас спаси, Спасе. Нарекли хлопчика ім’ям: БОГ З НАМИ. Назви і нас, Господи: МИ З БОГОМ. А люди ж!.. Господи, Чому люди гаснуть, Подиху Твого не відчувши?! А люди ж!.. Василь Слапчук Я не літературний критик, хоча до літератури маю пряме відношення. Не наважуюся робити аналіз цього вірша власне з літературної точки зору, тим більше, коли це твір відомого волинянина, шевченківського лауреата. Залишу цю справу професійним критикам. Але дозволю собі вільні роздуми на тему, порушену автором. Вірш мене, як кажуть, «зачепив». Він змусив подивитися на Різдво та звичні, знайомі мені біблійні фрази та події зовсім по-іншому. Він поставив переді мною запитання, актуальність якого набагато важливіша, аніж тема нинішньої війни, розгулу корупції, злочинності чи націоналізації Приватбанк

Безбожні плоди безбожної п’ятирічки

травня 16, 2012

В інтернеті останніми днями широко обговорюється чергова річниця: цього разу з області безбожництва. 80 років тому Радянський Союз почав активну, широкомасштабну акцію (читай: війну) проти релігії, проголосивши «безбожну п’ятирічку». Не буду торкатися деталей та особливостей цього резонансного заходу: все це легко можна знайти в інтернеті. Просто ця річниця розбудила в мені спогади, які вже забуваються, але які ніколи не зникнуть з пам’яті. Жахливих 30-х я, звісно, не знаю: держава виховувала мене я у 70-80 роках, коли гулаги стали надбанням історії. Але неприємні спогади залишилися й досі. І згадуючи свої шкільні роки, я не перестаю дивуватися диявольському винахідництву комуністичної ідеології. Я пригадую оте роздвоєння, яке виникало в моїй дитячій душі: з одного боку я розумів істинність того, що мене вчили вдома і в церкві, а з другого — мені так не хотілося бути білою вороною та об’єктом насмішок, тиску та гонінь. Тому якоюсь мірою я розумію тих, кого атеїстична пропаганда з

Оптимістичний песимізм

січня 13, 2021

Сьогодні в розмові почув таку фразу. Згадавши про одного знайомого, мій співрозмовник сказав про нього: «Я з ним стараюся поменше спілкуватися. Бо поговоривши з ним, сам стаєш песимістом…» Я не можу сказати про себе, що я великий оптиміст. Але й песимістом теж не вважаю. Звичайно, бувають моменти, коли обставини заганяють в кут, немає ні настрою, ні сили, ні оптимізму і хочеться комусь просто душу вилити. Буває, що для оптимізму потрібно просто виговоритися перед кимось. І от тут, виявляється, потрібно проявити мудрість та, дозволю так висловитися, «оптимістичний песимізм». Тобто, так сказати, щоб твій, не дуже хороший у цей момент настрій, не перейшов на співрозмовника. Щоб не заразити його песимізмом. Виявляється, важливо розуміти, що далеко не з усіма можна поділитися твоїм паршивим настроєм. І далеко не завжди. І головне — не робити цього постійно…

Чим вимірюєтсья радість

лютого 20, 2012

Радість буває різною. Щирою. Нещирою. Штучною. Лукавою. Вдаваною. Злорадною. А от, чи може радість бути невидимою? Коли, скажімо, я маю повні груди радості, але її ніхто не бачить? Саме такою радістю пишаються деякі побожні, похмурі на вигляд християни, які люблять цитувати біблійну фразу «Праведний ледь посміхнеться» (правда, варто зауважити, що в канонічній Біблії таких слів немає, вони написані в Премудростях Сираха). А, взагалі, як визначити, чи має людина радість, чи ні? Чим її виміряти, оту невидиму радість?

Архів

2024 1
- січня 1
  - Рясна радість серед досвіду горя

2023 8
2022 22
2021 9
2020 12
2019 11
2018 5
2017 8
2016 10
2015 11
2014 19
2013 26
2012 46

Показати більше Показати менше