Загальна кількість переглядів сторінки

Показ дописів із міткою воскресіння. Показати всі дописи
Показ дописів із міткою воскресіння. Показати всі дописи

11 липня 2019 р.

Розірвана завіса



І завіса у храмі роздерлась надвоє від верху аж додолу…
Євангеліє від Матвія 27:51

У святому святих було темно.
Ні шпарини, ні вікон — ні дня…
Пахло спогадом вицвіло-древнім,
І гірчило едемське знання.

За завісою тиша суботня.
Херувими вдивляються в ніч.
Там Єгова сумує самотньо.
У сум’ятті людських протиріч.

15 квітня 2012 р.

Ранок


І Бог назвав світло: День, а темряву назвав: Ніч. І був вечір, і був ранок, день перший. (Буття 1:5) 
І на світанку дня першого в тижні, як сходило сонце, до гробу вони прибули... (Марка 16:2)

Над Всесвітом стояла ніч. 
Густа, тиха, спокійна. 
Бо не було нічого, 
що могло б порушити її одвічне мовчання. 
Та й Всесвіту, власне, не було. 
Була лише безодня. 
І Дух Того, 
Хто не має ані початку, ані кінця, 
ширяв над нею.

І одного разу Він промовив Слово. 
Перше слово серед ночі. 
І ніч, зіщулившись, 
відійшла далеко в глибини Космосу. 
Творець із гордістю та задоволенням 
дивився на плід Своїх рук. 
І назвав це небом та землею. 
І ночі вже не було. 
Був ранок — день перший...

А потім ще були ранки. Вони народжували нове та прекрасне. 
Вони насамкінець народили 
останній шедевр Творця — 
того, кого Єгова поставив господарем 
на Своїй землі.



І знову був на цій землі вечір, 
коли Людина посягнула на власність Творця. 
І знову настала ніч.