Ознаки часу

Цивілізований світ перейшов «точку неповернення». Вважаю, що питання загибелі західної християнської цивілізації це лише питання часу. Власне, вона вже мертва, залишилася лише обгортка з традицій та окремих фрагментів, які набувають все більш гротескних форм. Християнство запльоване, зацьковане, висміяне і безсиле загнали в кут і воно животіє тільки тому, що комусь ще хочеться порозважатися продовженням його агонії. Християнська Європа, де за статистикою на одну традиційну європейську сім’ю припадає 1,5-1,8 дітей приречена не тільки морально, але й фізично.

Мене шокували фото, поширені інформаційними агентствами, про напад людиноподібних істот із Femen на католицького священика. Я вважаю їх символом сучасного збоченого псевдотолерантного Заходу. Я навіть не затуляю, як це часто робиться, окремі частини тіла чорними квадратиками — там нічого затуляти, цей прекрасний символ жіночності атрофований, як і сама їхня совість. Я не чув раніше про цього священика, не знаю його поглядів, але яскраво побачив погляд тих, хто зараз править бал у так званому вільному та демократичному західному суспільстві. Хижий оскал толерантності, зло, ненависть, вседозволеність і жодної поваги до загальнолюдських цінностей — це і є справжнє обличчя тих, хто демократично-насильно нав’язує нам спотворену ідею свободи та рівноправ’я. Вдивіться уважно у спотворені ненавистю обличчя «борців за свободу» — це символ «вільної Європи». Вдивіться у спокійну постать священика — це символ сучасного християнства: такого, що ще зберігає почуття власної гідності, але вже безправного та зневаженого.

Впевнений — хуліганки не будуть покарані, бо мають дуже високих покровителів, які, власне, і смикають їх за потрібні ниточки. Їм можна безкарно оголюватися, шокувати противників вульгарністю та цинізмом, обливати брудом християн, спилювати хрести та оскверняти храми, а християнам навіть хрестики на робочому місці не можна носити. Це і є західна толерантність. На плакаті "борців" слова "Ні гомофобії". А оця акція, а оці обличчя, а оце глузування над священиком — це хіба не гомофобія?!

Так, ці мої роздуми надто емоційні та дещо сумбурні. Так, я обурений. Обурений не лише витівками кістлявих дівуль із Femen, але й «толерантним» мовчанням самих християн. Обурений обуренням деяких «християнських» діячів та журналістів, які реагують майже так, як оті оголені самиці, на окремі несміливі акції протесту проти гомосексуалізму та узаконення гомосексуальних шлюбів. Які з «християнської» точки зору переконують, що нічого страшного у цьому немає.

Що ж, як це не боляче, але я повністю підтримую думку, яка прозвучала з вуст сучасного «толерантного» політика, що «у нас не забагато ісламу, у нас замало християнства».

І це — страшніше, аніж богохульні акції Femen.