Роздуми у Чистий четвер. Рік 2022

Мені уже під 60. Усе свідоме (а перші роки і несвідоме) життя я практично кожного року вечір Чистого або Страсного четверга проводжу у церкві. Спочатку водили батьки, пізніше сам за покликом серця. Це було особливе служіння. У нашій церкві цього дня звершається Причастя. Згадується останній день Ісуса на свободі. Його Пасха, Таємна вечеря. Омиті ноги учнів. Зрада одного з найближчих друзів. Молитва у Гефсиманії. Сонна зрада учнів. Арешт. Зрада Петра. Суд. Знущання. Ці фрагменти калейдоскопом проносяться перед очима, викликаючи відповідну реакцію. Біль від страждань Божого Сина. Біль від зради друзів. Біль від холодної підступності та злоби релігійних лідерів…

Цього року додався ще один біль…

Біль від усвідомлення того, що саме зараз наш український народ проходить через свій Страсний четвер, через свою Гефсиманію, свою Голгофу. Якраз зараз у новинних стрічках головна новина — про захисників та жителів Маріуполя. Про те, що сьогоднішній день може бути для них останнім. Путін та шойгу оголосили про взяття міста. Наші захисники передають останні повідомлення, у яких майже немає оптимізму і у яких вони практично прощаються з життям та українцями…

Чистий четвер, який традиційно вважається днем прощення, примирення, підготовки серця та думок до свята Воскресіння, нині асоціюється зі злобою, людиноневисництвом, смертю та якимось диявольським бажанням вбивати, мучити та ґвалтувати… На пропозицію зробити передвеликоднє перемир’я, кремль відповів відмовою…

Божий Син, знаючи що Його чекає завтра, благаючи Небесного Отця пронести цю чашу мимо, страждав ще і від пророчого бачення майбутнього. Він бачив наступні століття. Бачив римські катакомби та страждання перших християн. Бачив релігійні війни в Його ім’я. Бачив війни та кровопролиття. Бачив Бучу, Ірпінь та Маріуполь… І це ще більше додавало йому болю…

І сьогодні, коли я прийматиму святе Причастя, я буду причетний не лише до смерті Христа, Його перемоги і Його воскресіння. Я хоча б частково буду причетний і до Його болю. Я відчуватиму Його страждання, які спричиняли і спричиняють люди, одержимі злом та ненавистю…

Сьогодні мій перший (і, надіюся, останній) воєнний Чистий четвер. Господи, допоможи пройти його без внутрішньої злоби, образи та гніву. Не дай огрубіти та стати подібним до ворога. Не дай зневіритися у Тобі і Твоїх обітницях, Твоїй присутності навіть у таких суперечливо-духовних ситуаціях. Дай віри, що і для України настане день Воскресіння…