Загальна кількість переглядів сторінки

20 березня 2012 р.

Коли я не розумію Бога


Вчора нашу родину спіткало велике горе: загинув 31-річний чоловік моєї двоюрідної сестри. Загинув, безглуздо і страшно - пішов на зимову (в березні, при температурі 15 тепла!) рибалку, весняний лід не витримав, він опинився у крижаній воді. Товариш, який залишився на березі, чим міг допомагав йому, але все марно...



Увечері, приїхавши до вбитої горем дружини та батьків, ми чим могли потішали їх. І в ході розмови, мій батько з висоти літ та життєвого досвіду, через сльози давав поради:"Моліться, діти! Завжди моліться! Просіть в Бога захисту та допомоги скрізь: в дорогу, на роботу, на будь-яку справу. Ми, батьки, завжди молимося за всіх дітей та внуків, знаючи, що вони не завжди дотримуються цього правила..."

Що ж, заперечити тут нема чим. Батьки, дійсно,  праві. Без молитви не повинно бути жодного кроку. Але!!! Але часто є моменти, які не вкладаються у рамки, на перший погляд, простої істини: "Помолився - Бог допоміг". Дружина загиблого сказала: "Буквально за хвилин 10-15 до трагедії я з ним ще говорила по телефону. Він сказав, що кльову немає, збираються додому. Каже, поснідали на березі, помолилися, залишилося лише снасті забрати з льоду”. Не вдалося... Ще довго Віталій борсався, ламаючи кригу, проплив метрів 5-6, до берега залишилося якихось 4-5 метрів - і не доплив... Мені згадуються численні випадки, коли віруючі люди щиро молилися перед дорогою чи якоюсь іншою справою - і потрапляли у трагедію. Згадався випадок кількарічної давнини, коли група людей на машині їхала з молитовного зібрання - і всі загинули при зіткненні з поїздом...

Дії Бога які я не розумію. Відповіді Бога, які не вкладаються в звичну духовну схему. Випадки, які, здавалося б, суперечать Божим обітницям. Саме таким є наше життя. Але це не причина розчаровуватися в Бозі. Не причина зрікатися Бога. І коли мене мучать запитання, які свого часу мучили Івана Хрестителя: "Чи Ти Той...", мене зміцняє відповідь Ісуса: "Блаженний, хто спокуси про Мене не матиме". Ісуса, який свого часу з болем та мукою гукав у зачинене небо: "Боже Мій Боже, чого Ти Мене залишив?.."

Немає коментарів:

Дописати коментар