Солдатські сни



Що тобі сниться вночі, солдате,
На стоклятій отій війні,
Коли завтра тобі йти вмирати,
Де «Гради» ревуть навісні?

В ревище пекла прийде матуся
І накриє ковдрою снів...
У землянці на мокрому бруссі
Чути гомін мирних лісів.

Сниться донька — золочені коси.
Перші кроки ступає син...
І грушки, що висять до морозів,
Теплий затишок рідних стін.

Мирне небо, батьківська криниця,
І кохана крізь трави біжить...
Тут — війна, тут бої, а як спиться!
І година мине, як мить.

Та як вдасться вернутися з пекла,
Щоб спочити у мирних снах,
Все будитиме спогадом згіркло
Ця вчорашня твоя війна.

Чиста ковдра пропахне димами,
І щоночі ітимеш у бій...
А над ранок ятритимуть шрами
Збудить думка: «Чи я ще живий?»

Збудять «Гради» воланнями гостро.
А кохана не спить сумна...
І ночами вестиме на розстріл
Та стоклята чужа війна...

Коментарі

Популярні дописи з цього блогу

«Слава Україні!» чи «Слава Богу!»?

Не кажи, що перші дні були кращі за ці...

Про бокс, балет, реп... і не тільки