Загальна кількість переглядів сторінки

19 лютого 2012 р.

Маразм творчості чи творчість маразму?, або, Бог, Який дає по благодаті


Чому?!!

Ну чому бездарність така плодюча, безцеремонна та вперта? Ну чому церкви, віруючі спонсорують, купляють, розповсюджують та використовують оту бездарність та відвертий маразм? Я вважаю блюзнірством та богозневагою вплітати у той брєд сивої кобили слова про те, що пісенька, яку подаю нижче, «дарунок неба Від небесного Отця». Покайтеся, Бог такого дарувати не може! Він не опускається до рівня словоблудія та елементарного словесного недбальства.



Ці віршики я взяв з чергової збірки одного «християнського» автора (вибачте, але слово християнського я беру в лапки), члена (!) Спілки (!) християнських (!) письменників України (!!!). Мені соромно за таку спілку, і тричі соромно, що я теж член цієї спілки. Мені соромно, що я християнин і тому маю якесь відношення до отих «християнських віршів».

А всього таких «шедеврів» у нього вже більше семи тисяч! І це ще не все. В анотації до чергової збірки читаємо: «Замовлення на збірки та пожертвування на наступні вже підготовлені 40 (Господи, не допусти! - нестриманий вигук автора цього коментаря) збірок просимо надсилати на адресу…». Господи, прости мене за таку молитву, але прошу, зачини серця та гаманці потенційних спонсорів! Бо таке друкувати — просто гріх. І ганьба для християн.

Вибачте мої емоції, але не можу стриматися. Тепер я розумію гнів та «хуліганську витівку» Ісуса з бичем в єрусалимському храмі. Я далеко не Вчитель, яким був Христос, але теж хочеться взяти в руки бича, згребти всю макулатуру з християнських полиць і спалити в огні незгасимім. «Ревність до дому Твойого з'їдає мене…»

Доколє?! Доколє, християни, будете вишукувати в отій полові якусь «духовність» і хизуватися нею? Доки будете з церковних кафедр годувати людей половою та лити воду на млин бездар?

(Більш стримані та толерантні думки на цю тему читайте у моєму матеріалі ).

Подаю для зразка далеко не найгірші вірші з чергової, виданої на досить хорошому поліграфічному рівні, збірки (орфографію зберігаю).

Пісенька

Йшла машина із Одеси
На дорозі котик спав
Засигналила машина:
«Котику, тікай, тікай!
Котик їй відповідає:
«Не втечу, бо хочу спать»
Ось наїхала машина,
Відірвала йому хвіст
Котенятко хвіст у лапки
І машину доганять.
І догнало й повалило
Ту машину на бочок
Повалило ту машину,
Давай дряпать, роздирать
І поїхала машина
Знов в Одесу на ремонт.
Кицька мама на заборі
Пришиває сину хвіст.
Так і треба, так і треба,
Ти не спи там, де не треба.
Слухай маму, слухай тата,
На дорозі щоб не спати
Оцю пісеньку для тебе
Ми співали б без кінця,
Бо вона — дарунок неба
Від небесного Отця.

Покличте

Відомо: два плюс два — чотири.
Не треба навіть додавати.
Господь врятовує по вірі,
Дає Він всім по благодаті.

Іде по вірі оправдання,
По милості йдуть блага різні.
Покличте Господа до хати —
До свого серця. Ще не пізно.

Немає коментарів:

Дописати коментар